«Щоб бути Великим - треба бути  людиною

Великої ідеї та великого характеру…»

В.О. Сухомлинський

Висококваліфікований правоохоронець неодмінно має бути і «підкованим» педагогом, саме тому до 100-річчя з Дня народження видатного педагога та літературного діяча  Василя Олександровича Сухомлинського проведено ознайомчий цикл бесід з курсантами першого курсу.

Під час заходу доцент кафедри іноземних мов кандидат педагогічних наук І.С. Лопатинська розповіла курсантам  про педагогічну діяльність та літературну спадщину  В.О. Сухомлинського – автора низки педагогічних праць: “Серце віддаю дітям”, “Народження громадянина”, “Як виховати справжню людину”, “Павлиська середня школа”, “Сто порад учителеві”, “Батьківська педагогіка” та ін. Загалом він написав 41 монографію, понад 600 наукових статей. Провідне  місце  у діяльності педагога займає ідея гуманізму, людяності і доброчинності. Педагог переконливо стверджував, що виховання гуманізму, людяності  є одним із завдань діяльності викладача та здійснюється через творення людям добра. В центр виховного процесу В.О.Сухомлинський поставив особистість та основою концепції гуманізму  Сухомлинського є повага і довіра, визнання людської унікальності та права на власний вибір. Найголовнішим, найглибшим і найміцнішим надійним каменем педагогічної системи В.О.Сухомлинського, є виховання у кожного  поваги до самого себе. Він вважав, що до того часу, поки є самоповага, існує й школа. Коли зникає повага до себе – немає школи, немає ні особистості, ні колективу, одухотворених благородними цілями, а є випадкове збіговисько. На думку педагога, повага до людської гідності і виховання самоповаги є сферою педагогічної творчості і великого інтелекту педагога.

Теоретична, літературно-педагогічна творчість і практична діяльність видатного українського педагога В.О.Сухомлинського ввійшла до історії вітчизняної педагогічної думки помітною сторінкою, його педагогічні, публіцистичні і літературні праці та учительський досвід значно вплинули на практичну діяльність школи, збагатили педагогіку України новими положеннями і думками. Головна мета виховання – всебічний розвиток особистості. Важливим напрямом всебічного розвитку особистості є розумове виховання, яке потрібне людині не тільки для праці, а й для повноцінного духовного життя. Тому в процесі навчання дітей треба спонукати до самостійної пізнавальної діяльності, до самоосвіти. Його творчі знахідки щодо навчання: “школа під відкритим небом”, уроки мислення на природі, кімната думки, культ книги, свято казки та ін., апробовані в практичній діяльності Павлиської школи, стали надбанням учительства.

Духовне життя школи та її вихованців не повинні обмежуватися, вичерпуватися самими успіхами в оволодінні навчальною програмою. Для того, щоб сформувати культуру бажань необхідно, вважав Василь Сухомлинський, навчити вихованців азбуці моральної культури. Значне місце в педагогічній системі В.Сухомлинського відведено проблемам трудового виховання. На його думку, необхідно мають брати участь у найрізноманітніших видах праці: навчальній, продуктивній, ручній, механічній, індивідуальній та колективній.

Наприкінці бесіди І.С. Лопатинська та курсанти знайшли багато спільного з поглядами В.О. Сухомлинського та дізналися багато нового для себе, що закріпили у виконанні тесту з прослуханого матеріалу.

 

  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04

Кафедра іноземних мов

Донецького юридичного інституту МВС України

Real time web analytics, Heat map tracking